Науково-комунікативні заходи

Науково-комунікативні заходи Національної академії – це офіційні періодичні зібрання науковців, що покликані сприяти формуванню активної дослідницької позиції вчених, розширенню їхнього наукового світогляду шляхом обговорення актуальних проблем теорії та практики державного управління.

Цілі науково-комунікативних заходів:

• систематичне спілкування провідних науковців, молодих дослідників та практиків-управлінців щодо визначення тенденцій розвитку державного управління;
• спрямування результатів наукових досліджень на підвищення інституційної спроможності Української держави;
• актуалізація ролі і місця науковців Національної академії в експертно-аналітичному та консультативному супроводі суспільно-політичних реформ;
• сприяння систематизації та розповсюдженню сучасних галузевих та міждисциплінарних знань, оволодінню новітніми досягненнями наукової методології, ознайомленню із зарубіжними теоретичними напрацюваннями та практичним досвідом державотворення.

Функції науково-комунікативних заходів:

• методологічно-евристична функція, що постає як можливість сприяння науковому пошуку через розкриття принципово нових аспектів досліджуваних явищ;
• комунікативна функція, що базується на творчому партнерстві науковців і полягає у сприянні вільному обміну думками;
• інформативна функція, в межах якої науково-комунікативний захід розглядається як спосіб доведення до наукової громадськості сучасних тенденцій розвитку науки;
• дорадча функція, що полягає у виробленні рекомендацій для керівництва Національної академії та членів наукових колективів;
• функція підвищення кваліфікації, що полягає у набутті науковими працівниками та викладачами нових знань та удосконаленні підходів до проведення наукових досліджень.

У Національній академії відпрацьовано новий формат організації та проведення науково-комунікативних заходів, що дало можливість:

• підвищити фаховий рівень розгляду нагальних проблем і вироблення конкретних рекомендацій щодо їх розв’язання;
• висвітлювати й адаптувати зарубіжний досвід державного управління та місцевого самоврядування до українських реалій;
• акцентувати увагу суспільства на основних напрямах державних реформ та залучити громадськість до обговорення актуальних проблем державного управління й вироблення державної політики.

Запроваджений підхід сприяє:

1. Якісному проведенню апробації результатів наукових досліджень відповідно до чинних вимог (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 № 1059 “Деякі питання присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань”).
2. Розвитку наукових шкіл, організації наукового дискурсу, удосконаленню дослідниками професійних умінь переносити теоретичні уявлення та наукові методи однієї сфери пізнання до інших суміжних з нею сфер, оскільки потреба у таких уміннях неминуче виникає при проведенні міждисциплінарних досліджень, характерних для галузі державного управління.
3. Забезпеченню оптимального поєднання навчального процесу з підготовки фахівців у галузі знань “Державне управління” з фундаментальними та прикладними науковими дослідженнями з проблем державного управління, залученню слухачів до науково-дослідної роботи.
4. Покращенню іміджу Національної академії, утвердженню її провідної ролі в галузевому державно-управлінському науково-освітньому й інформаційному просторі.
   

ПОШИРИТИ