Національна академія державного управління
при Президентові України

Перспектива створення автокефальної церкви в Україні


У Міжнародний день прав людини кафедрою публічної політики та політичної аналітики Національної академії разом з представниками Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України, церков, громадськими об’єднаннями та колективом науково-педагогічних працівників, докторантами, аспірантами та магістрантами Національної академії державного управління при Президентові України 10 грудня 2018 року проведено круглий стіл на тему: «Перспектива створення автокефальної церкви в Україні».

Учасниками науково-комунікативного зібрання були Віктор Єленський, Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Юрій Щербак, письменник, голова комітету з Шевченківської премії, дипломат, посол України в Ізраїлі 1992-1994 рр., Посол України в США 1994-1998рр., Посол України в Канаді 2000-2003 рр; Лариса Владиченко, заступник директора департаменту у справах релігій та національностей – начальник відділу релігієзнавчо-аналітичної роботи Міністерства культури України; Іван Папаяні, начальник відділу моніторингу діяльності та реєстрації релігійних організацій департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України.

Сергій Телешун, завідувач кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії та модератор заходу, підкреслив актуальність тематики обговорення, оскільки українське суспільство хоче почути змістовні відповіді на питання щодо створення автокефальної церкви.

Сергій Олександрович також зазначив, що наукові розвідки, присвячені актуальним питанням щодо утвердження Української Помісної Церкви, проводять і науковці Національної академії, зокрема президент академії, професор Василь Куйбіда. Широкого розголосу у засобах масової інформації викликала його стаття на тему «Українська Помісна Церква як ціннісна делегітимація Російської імперії».

У ході роботи круглого столу виступаючі наголошували на тому, що Україна потребує національного консенсусу, у якому вирішальну роль відіграватимуть соціально-гуманітарні чинники. Однак, наразі, простежується неготовність правлячої політичної еліти до ефективної відповіді на системні  виклики і загрози, які суттєво впливають на функціонування та розвиток  державних інститутів. За цих умов Україна опинилась у процесі трансформації національної державності та формуванні національної ідентичності у вигляді політичної нації XXI сторіччя. Революція Гідності, зовнішня агресія, соціально-економічні та політичні конфлікти вимагають розуміння Української держави як конкурентного проекту у світовому просторі. Разом з тим, доповідачі у своїх виступах застерігали від надмірної політизації процесу становлення автокефальної церкви в Україні.

У «Хартії основних прав Європейського Союзу», у статті 10 чітко визначено, що  «Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а так само свободу сповідувати свою релігію або дотримуватися переконань як індивідуально, так і спільно з іншими, публічним або приватним чином, в богослужінні, віровченні і дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів». За умов публічної політики дуже важливо відпрацювати механізм взаємовідносин не тільки між державою і громадянами, а і конфесіями, які мали б взяти на себе соціально-гуманітарну відповідальність у побудові демократичної соціальної держави XXI сторіччя.

Слід констатувати, що чинне українське законодавство визначається  найдемократичнішим у світі, однак важливо створити реальні механізми захисту інтересів громадян та їх реалізації щодо віросповідання, що зумовлює необхідність формування толерантності у сфері церковно-релігійного життя,  яка сприятиме встановленню міжконфесійного суспільного миру. У цьому контексті актуалізується вислів Вольтера з «Трактату про віротерпимість», зокрема: «Я не згоден ні з одним вашим словом, яке ви говорите, але готовий померти за ваше право це говорити».

Таким чином, в умовах зовнішньої агресії, політико-економічної нестабільності, національне духовне життя в Україні має стати підґрунтям взаєморозуміння  всередині нації в її спроможності бути готовою до  подолання викликів.

В дискусії прийняли активну участь науково-педагогічні працівники Національної академії, зокрема професори Юрій Кальниш, Олександр Пухкал, Едуард Афонін, представники греко-католицької церкви отець Роман та громадської організації «Таврійська платформа», кандидат історичних наук Андрій Іванець, слухачі, аспіранти та докторанти академії.

Обговоривши та проаналізувавши проблемні питання, що виникли у зв’язку зі створенням  єдиної української автокефальної помісної  церкви, учасники круглого столу рекомендують Національній академії створити комунікативний майданчик для обговорення проблем духовного життя українського суспільства із залученням до нього представників публічної влади, громадськості, представників різних конфесій та вірян; вивчити досвід європейських країн щодо стосунків держави та віротерпимості та релігійної толерантності; запросити представників різних конфесій до участі у національних, соціальних проектах, зокрема: волонтерський рух, визволення полонених, опікування дитячими будинками тощо; результати досліджень використовувати в освітньому процесі.

photo gallery (hide/show)