Національна академія державного управління
при Президентові України

Відвідуючи музеї Переяславщини


25 травня 2019 року співробітники та науково-педагогічні працівники Національної академії державного управління при Президентові України відвідали Переяслав-Хмельницький. Подорож до одного із найстаріших міст України було організовано первинною профспілковою організацією Національної академії.

Переяслав, перша згадка про який сягає ще часів Київської Русі, пам’ятає чимало славних та трагічних подій у своїй історії: царювання Київських князів та Переяславське князівство, татаро-монгольську навалу та володарювання Речі Посполитої, Хмельниччину та козацькі сотні Переяславського полку.

Історики й досі сперечаються щодо рішень, які були ухвалені під час Переяславської ради, а з часом були втрачені та отримали суперечливе трактування в історії. Проте саме цій раді Переяслав-Хмельницький завдячує своєю назвою, яку місто отримало 1943 року і щодо зміни якої от уже декілька років ведеться дискусія.

Однак не лише своєю історією відоме місто, а й своїми музеями. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» вважається одним із найбільших українських заповідників, який включає території самого міста, його околиць та району. До складу заповідника, серед іншого, входить 28 тематичних музеїв різних профілів.

Деякі з цих музеїв і пощастило відвідати представникам Національної академії. Так, у музеї «Заповіту» Тараса Шевченка, вони отримали нагоду поглибити свої знання про життя та творчість Тараса Григоровича, адже саме в колишньому особняку лікаря А. Козачковського, де нині і розташовано музей, було написано «Заповіт» та низку інших відомих творів поета. Серед експонатів музею можна також побачити артефакти, присвячені історії міста, зокрема тій його частині, що пов’язана з Богданом Хмельницьким. Саме у цьому музеї відвідувачі можуть побачити унікальну шаблю, що належала гетьману Хмельницькому та була подарована йому польським королем.

Відвідали представники Національної академії й меморіальний музей українського філософа Григорія Сковороди. Розташований музей у будинку колишнього колегіуму, де у 1750-1751 рр. Григорій Савич читав лекції з поетики. Серед експонатів музею можна побачити портрети Григорія Сковороди різних років, відтворену обстановку класу, в якому вчителював філософ, музичні інструменти, на яких він грав – скрипку, бандуру, цимбали та ліру. Музей вражає багатою бібліотекою стародавніх та рідкісних видань. Серед книг, представлених в експозиції, окреме місце займає факсимільне видання Пересопницького Євангелія.

Особливі враження залишили по собі відвідини Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. У величезному музеї просто неба відтворено самобутнє українське село Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ століть. Представлено в музеї також і кам'яні скульптури, стоянки та будинки від часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. Дбайливо виплекана експозиція наче переносить гостей музею назад у часі, показуючи побут українського села. Відвідини домівок селян, ремісників та сільського священника, церкви, шинку, сільської управи чи вітряків супроводжуються захопливою розповіддю екскурсовода музею, дозволяючи глибше взнати історію рідного краю, традиції та звичаї того часу.

Нікого не залишили байдужими і відвідини численних тематичних музеїв, які органічно вписуються в рукотворні сільські вулички, чимала частина яких зайнята будинками, перенесеними туди з різних куточків цього краю. Так, у музеї українських обрядів представники академії дізналися про звичаї, обряди та традиції, які супроводжували наших предків від народження та до самої смерті, і які з них вже відійшли у минуле, а які є невід’ємною частиною життя і нинішніх поколінь українців.

А в унікальному музеї хліба наочно простежили історію землеробства на українських землях, дізналися більше про традиції вирощування, зберігання та технологію випікання хліба. Хліборобство було і залишається важливою частиною української історії, культури та економіки. Навіть найтемніші часи української історії, зокрема Голодомор 1932-1933 рр., представлені в експозиції музею – як нагадування про часи, коли хліборобський край був поставлений комуністичною машиною на межу свого існування.

Подорож до міста-музею стала дійсно пам’ятною для співробітників Національної академії, яка залишила по собі яскраві враження та позитивні емоції.

photo gallery (hide/show)