Національна академія державного управління
при Президентові України

Відбувся перший Конгрес парламентаристів


У вступному слові, модератор заходу, Валентина Гошовська підкреслила, що проведення Конгресу стало можливим завдяки об’єднанню широкого кола науковців-однодумців, що сформували наукову Школу вітчизняного парламентаризму, яку сьогодні представляють 73 провідних науковців-парламентаристів.

«Ця ювілейна дата не єдиний кількісний “маркер” самовідданої праці колективу кафедри – це передусім понад 600 випускників-магістрів публічного управління та 20 науковців (15 кандидатів і 5 докторів наук), серед яких: 11 народних депутатів України; 17 – помічників народних депутатів України; 53 – працівника апарату Верховної Ради України; 15 працівників Апарату Адміністрації Президента України. Це – вираз нашого патріотизму, втілений у підготовці висококваліфікованих кадрів спеціальності “Парламентаризм та парламентська діяльність”», – зазначила Валентина Гошовська.

Водночас, за словами модератора заходу, логічним є те, що за наявного нині «кадрового голоду» та запиту на нові обличчя в публічному управлінні, саме Національна академія державного управління при Президентові України та, зокрема, кафедра парламентаризму та політичного менеджменту мають стати тими кадровими артеріями, які зможуть наповнити сучасним україноцентричним державницьким змістом усі процеси на кожному з рівнів управління. У цьому контексті випускники кафедри мають низку переваг, адже окрім того, що це вони – нові обличчя, вони ще є професіоналами у сфері публічного управління з чіткою проукраїнською державницькою позицією та чіткими морально-етичними принципами.

«Сьогодні мова піде прозначущу роль Конституції України як Основного Закону; дієві запобіжники, які унеможливлять просідання демократичного фундаменту сучасної держави; соціальну державу та феномен лібертаріанства; про необхідність глибокої незаангажованої інтелектуальної рефлексії вітчизняного науково-експертного середовища щодо практики внесення будь-яких змін до Конституції України. Не можна нікому дозволити топтатися по Основному Закону, особливо тим, хто приймає закони. Всі мають перебувати в конституційному полі», – наголосила Валентина Гошовська.

Модераторка зауважила, що «особливо значимими є перші статті Конституції (Валентина Гошовська була народним депутатом у 1996 році, коли Верховна Рада ухвалила Конституцію України): Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Зараз лунають слова, що Конституція так написана, що у житті неможливо забезпечити виконання всіх її положень. Але якщо ті, хто прийшли до влади, не можуть забезпечити виконання Конституції, це все одно, що коли людина прийшла до лікаря, а їй кажуть – ми не можемо вас вилікувати, бо нема ліків, нема методик, і вам залишається лише евтаназія».

«Значимість Конституції не потрібно доводити, – підкреслила спікер Конгресу. Конституція України є однією з найпрогресивніших у світі, хоча її вже змінювали сім разів, однак ці зміни стосувалися в основному перерозподілу повноважень між гілками влади – парламентом, президентом і урядом, а не безпосередньо народу. Внесення змін до Конституції потребує глибокої наукової фахової дискусії».

Наразі ми чуємо пропозиції знову переписати Конституцію, зокрема, заклавши до неї концепцію лібертаріанства. На думку Валентини Гошовської: «Ця концепція можлива за двох основних умов – розвинуте громадянське суспільство і сильні потужні політичні партії. На жаль, в Україні ще мало середнього класу – 44% громадян отримують ті чи інші види державної соціальної допомоги, а понад п’ять мільйонів громадян отримують субсидії за житлово-комунальні послуги. Тому ми не можемо механічно наслідувати будь-яку модель розвинутої демократії в Україні. У них свої скелети в шафі, а у нас своє життя. При внесенні змін до Конституції важливо закласти дієві запобіжники, які унеможливлять насамперед погіршення соціального стану суспільства. І головне – щоб усі нові закони, які ухвалюються, не виходили за конституційне поле».

Вітчизняні парламентаристи, науковці сконцентрували також основну увагу на: необхідності дотримання Конституції як правової підстави для належного забезпечення верховенство права; пріоритету прав людини і громадянина, законності та гарантування соціальних прав громадян; окреслення основних викликів, що постали перед українською соціально-політичною дійсністю та виокремлення загроз, що можуть виникнути через ймовірні зміни Основного Закону.

Учасники Конгресу висловили стурбованість вкрай небезпечною тенденцією – науково необґрунтованому трактуванні сутності лібертаріанства, що вимагає обґрунтування та вирішення рядупроблем, а саме: з’ясування значень наукових понять, які використовуються українськими політикамита обсягу державних гарантій як окремій особі, так і суспільству, та відповідності Соціальній хартії; визначення найбільш придатної до нашого сьогодення форми держави, її функціонального спрямування, критеріїв ефективності; окреслення спільної мети існування країни й визначення прийнятних засобів їх досягнення.

Основними доповідачами науково-практичної дискусії виступили професорсько-викладацький склад кафедри парламентаризму та політичного менеджменту: Тетяна Пояркова «Соціальна безпека України: сучасні виклики та загрози»; Ростислав Марчук «Конституція України як закон найвищої юридичної сили» щодо неприпустимості змін Основного Закону на підставі ситуативних інтересів; Лілія Макаренко «Соціальна держава та феномен лібертаріанства» про наслідки ймовірних змін Конституції України на ідеологічних засадах лібертаризму, що знайшла своє логічне продовження у виступі Сергія Шергіна «Лібертаріанство: історія виникнення та національні реалії»; Людмили Пашко «Цивілізованість політичної еліти як запобіжник просідання демократичного фундаменту сучасної держави» розкрила особливості українського елітогенезу.

У рамках Конгресу презентовано Програму розвитку ГО «Академія парламентаризму», врученопочесні дипломи ГО «Академія парламентаризму».

Представники Наукової школи вітчизняного парламентаризму вкотре опинились на першому фланзі захисного фронту Української держави, соціуму й майбутнього.

photo gallery (hide/show)