НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
           



ДЛЯ СЛУХАЧІВ ПРОПОНУЮТЬСЯ ТАКІ ВИБІРКОВІ КОМПОНЕНТИ ПРОГРАМИ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

Вибіркова компонента “Інформаційно-комунікативна діяльність в публічному управлінні” (20 кредитів)

(кафедра інформаційної політики та цифрових технологій)

Компоненти програми / кредити:

1.  Комунікації в публічному управлінні / 5

Комунікації та комунікативні зв’язки в публічному управлінні. Внутрішньорганізаційна комунікація в публічному управлінні. Основи кризових комунікацій. Стратегічні комунікації. Комунікації в публічному управлінні як демократичний механізм.

2.  Зв’язки з громадськістю органів публічної влади / 5

Теоретико-методологічні засади зв’язків з громадськістю органів публічної влади. PR-кампанії: підготовка та проведення. Зв’язки з громадськістю у кризових ситуаціях. Взаємодія органів публічної влади із ЗМІ.

3.  Інформаційні війни та мережеві технології / 5

Теорія політичних мереж. Мережеві комунікації та соціальні мережі. Інформаційні війни та спеціальні інформаційні операції. Інформаційний захист та наступальні інформаційні операції.

4.  Інформаційні виборчі технології / 5

Базові поняття про інформаційні технології як вид виборчих технологій. Організаційне забезпечення діяльності суб’єктів здійснення інформаційних виборчих технологій. Алгоритм організаційної, забезпечувальної роботи виборчих штабів політичних партій (блоків), недержавних організацій при здійсненні цільового інформаційного впливу у ході виборчого процесу. Комунікативні інструменти суб’єктів виборчого процесу при реалізації інформаційних виборчих технологій. Види комунікацій у виборчій діяльності, порядок їх реалізації, ефективність. Аналіз маніпулятивних технологій.

 

Програмні результати навчання:

·      формувати та реалізовувати державну комунікативну політику за участю громадськості, здійснювати ефективні комунікації з органами публічної влади;

·      розробляти проекти законодавчих та нормативних актів, інших документів в інформаційно-комунікативній сфері публічного врядування;

·      ухвалювати управлінські рішення, застосовуючи відповідні інформаційно-комунікативні та мережеві технології для реалізації державної політики, дотримуючись морально-етичних норм і соціально-корпоративної відповідальності;

·      здійснювати управлінські комунікації на різних рівнях публічного управління (міжнародному, національному, регіональному та місцевому);

·      розробляти, проводити та оцінювати ефективність PR-кампаній на різних рівнях публічного управління;

·      забезпечувати інформаційно-аналітичний супровід діяльності органів публічної влади, зокрема в умовах ведення інформаційної війни;

·      моделювати наступальні та захисні інформаційні операції, оцінювати ефективність їх реалізації;

·      готувати аналітичні довідки, пропозиції, доповіді інші службові документи щодо інформаціно-комунікативної діяльності органу публічної влади, установи, організації, функціонування галузі, території згідно з вимогами чинного законодавства.

 

 

 

Вибіркова компонента “Цифрове врядування (20 кредитів)

(кафедра інформаційної політики та цифрових технологій)

 

Компоненти програми / кредити:

1.   Цифрова економіка та врядування / 5

Цифрова економіка та суспільство. Теоретичні основи цифровізації публічного управління. Впровадження цифровізації публічного управління: світовий досвід і українська специфіка.  Розвиток цифрової економіки та суспільства в України. Стратегії цифровізації публічного управління. Архітектура та інфраструктури цифрового врядування. Програмно-технічне забезпечення цифрового врядування. Інтероперабельність систем у цифровому врядуванні.

2.   Сервісна діяльність органів публічної влади / 5

Основні засади та соціально-історичні детермінанти сервісної діяльності держави. Управлінські послуги: поняття, класифікація, види, складові. Система та технології надання управлінських послуг. Інструментарій реалізації сервісної діяльності органів публічної влади. Організація діяльності центрів надання адміністративних послуг. 

3.   Цифрова демократія та інформаційна культура / 5

Цифрова демократія як форма управлінської взаємодії. Концептуальні засади цифрової демократії. Технології цифрової демократії. Впровадження та розвиток цифрової демократії. Принципи і механізми інформаційної культури у забезпеченні управлінської взаємодії. Масова комунікація (інтернет-комунікація), інформаційний ринок, медіа-грамотність. Глобальне суспільство та інформаційний простір: нетократія, віртуальні спільноти, інформаційна безпека.

4. Реінжиніринг та цифрові технології в публічному управлінні / 5

Концептуальні засади реінжинірингу управлінських процесів в органах публічної влади. Функціональне обстеження органів публічної влади в умовах децентралізації та дерегуляції. Бенчмаркінг як технологія порівняльного аналізу та інструмент вивчення й застосування позитивного (проривного) досвіду. Портальні, хмарні, туманні та мережеві технології в публічному управлінні. Смарт-технології в публічному управлінні. Технологія блокчейн: проектування й застосування в публічному управлінні. Застосування штучного інтелекту в публічному управлінні.

 

Програмні результати навчання

·      управляти системами цифрового врядування на різних рівнях (міжнародному, національному, регіональному та місцевому) з урахуванням галузевої специфіки;

·      розробляти проекти та програми впровадження цифрового врядування відповідно до чинних вітчизняних і міжнародних стандартів;

·      аналізувати та вдосконалювати системи електронного надання управлінських послуг із застосуванням сучасних цифрових технологій, методів та інструментів;

·      приймати рішення щодо інфраструктури системи цифрового врядування в умовах визначеності, невизначеності та ризиків, управляти ризиками й процесом реалізації рішень;

·      проводити аналіз, моніторинг та стратегічну оцінку ефективності, надійності, захищеності систем цифрового врядування із застосуванням сучасних мережевих технологій;

·      проектувати технологічні рішення з реалізації цифрового врядування;

·      реалізовувати механізми формування інформаційної культури державних слубовців та посадових осіб місцевого самоворядування;

·      формувати команду та управляти персоналом у сфері цифрового врядування.